Я думаю, ви помітили: робота в корпорації — це саме той випадок, коли ризиковано вже тим, що ніхто не знає, що буде завтра. Розрив між тим, яку користь продає корпорація, і тим, чим реально займається конкретна людина, настільки величезний, що неможливо зрозуміти, коли настане кірдик і кого саме та чому він торкнеться. Робота в офісі — річ дуже ризикована. І при цьому люди прагнуть саме туди.
Насправді, всі, хто хоч раз поцікавився станом ринку праці, знають: в Україні величезний дефіцит робочих спеціальностей. Зарплати за багатьма з них вищі, ніж в офісі. Ми навіть дожили до того, що ще нещодавно знехтуваний усіма «інженер» теж тепер у дефіциті. Але люди все одно йдуть в офіси. Ну то й не скаржтеся, коли вас звільняють.
Картина світу в головах людей визначає їхню поведінку. У тому числі й те, чи є в них робота, чи ні. Ось ще три приклади з нашої теми. Перший — це «ціна диплома». Усім знайоме явище: колишній студент, який вимагає негайної зарплати в тисячу доларів. У його академії йому пояснили, що його диплом стільки й коштує. І він сидітиме на шиї в мами або держави, поки його зрештою не відправлять працювати за стільки, скільки дають.
Другий приклад стосується роботодавців. Багато хто знає: знайти віддалену роботу, якщо ти не айтішник, досить важко. У голові в роботодавця робота тотожна присутності на робочому місці. Ну, от і отримуйте присутність замість роботи. Третій приклад — це людиноненависницька наука «маркетинг». Порочність цього диявольського вчення в тому, що воно намагається переконати, ніби знає щось про потреби людей. Біда в тому, що самі люди про них нічого не знають. Як сказав хтось: «якби на зорі автомобілебудування існували фокус-групи, ми б зараз їздили в таких маленьких каретах, запряжених такими маленькими лошадками». Ні, я не проти аналізу ринку та рекомендацій, що з нього випливають — вони корисні й навіть необхідні. Але претендувати на неіснуюче знання — звільняйте. Втім, маркетологи пояснюють корпораціям, які карети й яких лошадок бажає споживач. На всю цю возню йдуть величезні ресурси. Ринок неминуче карає цю діяльність, і ось — опа! — вас звільнено (зазвичай, на жаль, звільняють не маркетинг).