Вважається, що центральні банки не залежать від уряду. Проте їхня власна історія свідчить: вони виникли для «потреб уряду» і захопили виробництво грошей також заради цих потреб. Оскільки держава зобов’язує нас сплачувати податки та встановлювати ціни виключно в «її» грошових одиницях, то центробанк, який випускає цю одиницю та контролює всю банківську систему, за визначенням уже включений у «потреби уряду» і є їхньою частиною. Між центробанками та урядами (у технічному сенсі) можуть виникати короткострокові розбіжності, але зазвичай вони вирішуються на користь уряду.
Навіть Бундесбанк, який усім показували як зразок ідеї незалежного центробанку, виявився, урешті, нікчемним центробанком, піддавшись тиску канцлера під час обміну східних марок на західні. Прямо зараз Європейський центробанк публічно розписується у своїй повній безсилості, ну а порозуміння між Обамою та Бернанке теж загальновідоме. Справді, все, що потрібно знати про центральний банк, сказано у словах Алана Грінспена: «ФРС працює майже так само добре, як золотий стандарт».