Щойно люди навчилися вирощувати зерно, їхня чисельність зросла в тисячі разів — і саме тоді виникли ті явища, що призвели до появи ринку. Справа в тому, що життя людини, особливо в містах, які розквітнули внаслідок цього буму, перетворилося на щоденне зіткнення з величезною кількістю незнайомців. Стосунки з ними вже не могли регулюватися традиційним досвідом, та й сам цей досвід став зовсім іншим. Традиції племені, що просто описують ситуації, в яких людина могла опинитися протягом життя, більше не рятували, бо нових ситуацій стало значно більше.
Скупчення людей дозволило обмінювати надлишки — і тут, власне, і виник ринок. Іншими словами: щойно комусь спала на думку ідея запропонувати свій продукт усім охочим, незнайомцям включно, — виник ринок.
З того часу все людство існує в ринковому середовищі. Ринок відрізнявся лише ступенем свого розвитку та тим, наскільки люди (здебільшого через державу) дозволяли йому відігравати свою роль.
Важливо розуміти, що роль ринку не зводиться до того, що зазвичай розуміють під «економічною діяльністю». Радше, ця діяльність — лише одна зі складових ринку. Фактично, будь-яка людська діяльність знаходить своє відображення в тому, що ми називаємо «ринком». Продовольство, одяг, житло, романтичні залицяння, розкіш і примхи, нажива і безкорисливість — усе це сили, що «рухають ринком».
Із цього простого спостереження випливає очевидний факт: саме слово «ринок», яке позначає лише місце роздрібної торгівлі споживчими товарами, зовсім не відображає того феномену, який ним описано.