Давайте згадаємо, як люди уявляють собі роботу. Робота — це місце, куди людина приходить, виконує там певні операції або просто відвідує це місце у встановлений час (поки що рідкісний для нас варіант — це певний обсяг роботи, яку потрібно виконати до визначеного терміну). Робота потрібна тому, що за неї дають гроші.
Таке уявлення характерне для більшості людей, не лише українців. Ви зустрінете його в ЗМІ, у політиків тощо. Гірше того, за цими уявленнями закріпилася репутація наукових і єдино можливих. Міністри, експерти й різного роду радники міркують про «рівень зарплати», «безробіття» та інші подібні «економічні параметри» саме в цих категоріях.
Отже, суть роботи полягає в тому, що ми терпимо її заради грошей. Однак чи дійсно самі по собі гроші є метою наших зусиль? Народна мудрість у цьому питанні займає взаємовиключну позицію. З одного боку, вона стверджує, що «не в грошах щастя», а з іншого — уїдливо додає, що щастя — «в їхній кількості». Насправді гроші не мають жодного значення. Мають значення ті блага, які можна за них придбати. Тобто коли ми ходимо на роботу, ми робимо це тому, що це дозволить нам отримати певні блага, які ми цінуємо.