В економіці є безліч термінів, які, м’яко кажучи, вводять в оману. Частково це тому, що самі вони з’явилися в конкретних історичних умовах і спочатку означали зовсім конкретні речі. Але потім контексти змінилися, і тепер термінологія часто обманює. Особливо багато таких термінів пов’язано з грошима. Ось, наприклад, «золотий стандарт» сприймається як якийсь державний наказ, як частина державного втручання. Насправді ж, за своєю економічною суттю, «золотий стандарт» прямо протистоїть втручанню, адже означає гроші, які держава не може контролювати. Або візьмемо «стопроцентне резервування». Відразу уявляються якісь дядьки з ліхтариками, що звіряють у запилених банківських сховищах дебіти й кредити, якась примха, штучна «заморочка». Насправді ж, йдеться про право власності. Як вам «стопроцентне резервування» пальта в гардеробі? Не здається дивним? Хіба не «заморочка», що на один і той самий номерок пальто не видається відразу кільком? І якщо ви прийдете за своїм пальтом, а гардеробник пояснюватиме вам, що пальта немає і він «дав походити» його до четверга іншій особі, ви ж викличете поліцію, так? Саме так і тут — «стопроцентне резервування» у разі банку це не якась хитра спеціальна процедура, а звичайне право викликати поліцію, коли вас грабують. Коли ви приходите за своїми грошима в банківський день, а вам кажуть «заходьте завтра» — це привід викликати поліцію. Називається він «стопроцентним резервуванням». Протилежне йому «часткове резервування» означає, що ваше пальто в гардеробі лише «частково». Фактично, це ліцензія на грабіж.
Тепер давайте перейдемо до предмета цієї колонки — «забезпеченості грошей». Пишу про нього тому, що всюди й скрізь спостерігаю, як навіть недурні й освічені люди, не кажучи вже про економістів і експертів, припускаються помилок, використовуючи цей термін. Як і в наведених вище прикладах, сам термін дуже поганий. Він може вводити в оману. У «забезпеченості грошей» існує щонайменше три значення.
Перше — суто історичне, адже термін має зовсім ясне походження. Він з’явився в епоху частково-резервних банків і золотих грошей. Банки видавали розписки на золото. Ці розписки були на пред’явника. Зрозуміло, що їх видавали на більші суми, ніж було золота. Коли справи йшли погано, то за розписками (банкнотами) встигали отримати своє золото ті, хто першим добігав до каси. Тому економісти того часу — нібито висловлювали побажання, щоб банкноти були нібито більше забезпечені золотом: їм хотілося, щоб банки трохи менше крали.
Друге значення пов’язане з окологрошовою теорією. Воно передбачає, що золото «забезпечене» тому, що це шматок металу. Тобто, це конкретний матеріальний предмет, який має власну «товарну цінність», оскільки з нього, наприклад, роблять коронки для зубів. Справді, золото (і інші товарні гроші до нього) до того, як стати грошима, було одним із товарів (тобто, мало товарну цінність). Однак грошима його зробили зовсім інші властивості, які навряд чи знадобляться для виготовлення коронок і прикрас. Або ось, наприклад, біткойн. У нього, як вважають багато хто, взагалі немає жодної товарної цінності. Однак він — гроші. Тому «забезпеченість» товарних грошей, яка нібито виникає виключно в силу їхньої товарності (і протиставляється «незабезпеченим порожнім папірцям»), є досить-таки помилковою конструкцією.
Ну й, нарешті, третє значення, про яке в переважній більшості випадків говорять сьогодні, — це «забезпеченість грошей товарами». Таке вживання остаточно сформувалося разом із вилученням золота з активного повсякденного обігу. Мовляв, раніше у нас було «забезпечення золотом», а тепер ось, стало «забезпечення товарами». На цьому заснована ціла міфологія, свого роду віра, яку поділяє переважна більшість «населення». І як і будь-яке помилкове уявлення, ця віра заснована на правді. Справа в тому, що ми обмінюємося товарами, а гроші використовуємо для обміну. Я зробив стіл і продав його за золото, а на це золото купив глечик. За допомогою грошей я обміняв стіл на глечик. У цьому принципі нічого не змінилося ні з появою банків, ні з появою «фінансових інструментів». Процеси стали складнішими, але суть залишилася тією самою. Монета, за яку я купив глечик, «забезпечена» моїм столом. І тому неважливо, що саме є грошима — золото чи біткойни. Якщо для того, щоб отримати гроші, мені спочатку треба щось виробити й віддати, то це чесні «забезпечені» гроші.
Зауважмо, що в гіпотетичних випадках економіки, що обслуговується золотом чи біткойнами, питання про «забезпеченість» грошей взагалі не може виникнути — так само, як не виникає у нас питання про «забезпеченість» номерків пальта. Виникає лише питання порушення прав власності, тобто крадіжки. У такій економіці, щоб виробити золото чи біткойни, вам доведеться докласти чималих зусиль — тобто, замість того щоб спрямувати свої ресурси на виробництво товарів та їх обмін на гроші, ви можете спрямувати їх безпосередньо на виробництво грошей. (Зауважмо, що ці товари є грошима тому, що вони рідкісні, тобто виробництво їх вкрай ресурсомістке. Тому в більшості випадків дешевше спрямувати наявні в вас сили на виробництво «звичайних» товарів.) Однак у будь-якому разі тут діє правило: «щоб отримати щось корисне, потрібно віддати щось корисне» (у нашому випадку — відмовитися від чогось корисного). Вироблені вами гроші коштуватимуть певної кількості зусиль, як і гроші, здобуті шляхом виробництва товарів і наступного їх обміну.
Так ось. Очевидно, що розмови про «забезпеченість грошей товарами» виникають лише тому, що цієї забезпеченості у світі паперових грошей немає. І тут треба уважно стежити за руками. Простий приклад. Сім’я Петренків хоче здійснити потужний інвестиційно-інноваційний проект — придбати автомобіль «Дєу Ланос». Сім’я працює не покладаючи рук і, нарешті, накопичивши потрібну суму, купує автомобіль «Дєу Ланос». Тут усе чесно. Гроші сім’ї Петренків забезпечені виробленим нею продуктом. Другий варіант: сім’я Петренків, бажаючи здійснити потужний інвестиційно-інноваційний проект, тим не менш не хоче працювати й краде гроші, необхідні на придбання автомобіля «Дєу Ланос», у сім’ї Сидоренків. Сім’я Петренків нічого не виробила, а просто привласнила собі те, що виробила сім’я Сидоренків. Тому сім’ю Петренків відправляють до в’язниці й кажуть їй «фу». І, нарешті, третій варіант. Сім’я Петренків має монополію на друкування грошей, і всі зобов’язані за законом приймати їх. Бажаючи здійснити потужний інвестиційно-інноваційний проект у вигляді «Ланоса», вона просто малює собі ще трохи грошей і набуває бажаний автомобіль. На відміну від попереднього випадку, ніхто не каже «фу», а всі радіють, бо тепер у нас є потужний інвестиційно-інноваційний проект.
Однак якщо ми уважно прослідкуємо за руками, то третій випадок відрізняється від другого лише тим, що важко ідентифікувати конкретного постраждалого від дій сім’ї Петренків, оскільки постраждали тут усі (принаймні у вигляді зростання цін). Це, втім, не заважає й ніколи не заважало скрізь, де ходять гроші, переслідувати фальшивомонетників, адже фальшивомонетництво, по суті, те саме, що й крадіжка. Однак державі воно дозволено, більш того, міфологія всіляко схвалює його. І міфологія «забезпеченості грошей товарами» відіграє в цьому виправданні найважливішу роль.
Придивиться, що ставиться в провину «стенд-ап економістами» й усілякими експертами ФРС та ЄЦБ? Їх трохи сварять за те, що вони випускають «занадто багато грошей», які «не забезпечені товарами», або — ще краще — «емісія не забезпечується зростанням товарної маси». Тобто, зростання грошової маси має «забезпечуватися» зростанням товарної, і тоді все буде добре. Виходить, що, намалювавши собі грошей і купивши на них автомобіль «Дєу Ланос», сім’я Петренків тим самим «забезпечила товаром» зростання грошової маси. По суті, це і є така улюблена й заохочувана всіма — від експертів до ширнармас — «економічна політика». Вона формулюється так: «ми тут трохи надрукуємо, а потім воно там собі забезпечиться». І неважливо, в якій формі пропонується це зробити — у формі прямої емісії чи у формі зниження облікової ставки (економіці потрібні дешеві кредити, хіба ні?) — це не має значення. Суть залишається одна, і суть ця — крадіжка.
Загалом, висновок такий. Коли ви чуєте або читаєте про «забезпеченість грошей», пам’ятайте: забезпеченість не можна перекласти наперед. Шукайте її позаду. Якщо хтось говорить вам про забезпеченість наперед (ми випустимо гроші, на які побудуємо міста-сади), то це шахраї або невігласи. Пам’ятайте ще, що будь-які гроші, які не можна виробити з повітря (золото, срібло, біткойни), «забезпечені» за замовчуванням.