Отже, ми міняємо звичайний товар на гроші. Що відбувається при цьому? Певна кількість товару обмінюється на певну кількість грошового товару. У випадку з грошовими металами їх кількість визначається вагою.
Для зручності обміну метали почали карбувати у вигляді монет, головною властивістю яких була суворо визначена вага, що підтверджувалась клеймом. Саме тут стався перший важливий крок в історії грошей — монети отримали власні назви. Для зручності. Певна вага металу почала називатися одним словом, а інша — іншим. На сцені з’являються драхми, динарії, сестерції, фунти, франки, гривні тощо. Далі виявляється наступний ефект — розрахунки люди починають вести не у вазі металу, а у назвах монет, тобто у грошових одиницях. Оскільки грошовий розрахунок ведеться у грошових одиницях (динарах, тугриках, доларах), це дозволяє державі «псувати монету» (здійснювати інфляцію грошових одиниць), зменшуючи у ній вміст металу при збереженні тієї ж назви. (Справедливості заради відзначимо, що міри ваги у ті часи теж відрізнялися великим різноманіттям, тому власна назва для певної ваги була значним спрощенням).