Проблемою для ЄВС виявилися не стільки інфляціоністи, скільки прихильники твердих грошей. Головним таким прихильником був Бундесбанк. Валюти країн-учасниць ЄВС постійно падали порівняно з маркою — Бундесбанк регулярно емітував менше грошей, ніж усі інші. У системі на кшталт ЄВС це змушувало інші центробанки орієнтуватися на Бундесбанк у питаннях емісії і, відповідно, стримувало їхні інфляційні апетити.
Причини такої поведінки Бундесбанка криються в найновішій німецькій історії. Основою «німецького дива», що підняло країну з руїн наприкінці 40-х, була тверда марка, політика збалансованого бюджету та жорстка фінансова дисципліна. Німецька ліберальна традиція, яку, здавалося б, назавжди перервав Гітлер, відродилася в особі Людвіга Ерхарда — «батька» німецьких економічних реформ. Ерхард був учнем Франца Оппенгеймера, одного з авторів «військової» теорії походження держави та попередника того, що нині називають «анархо-капіталізмом». Сам Ерхард був далекий від анархізму, але, бувши учнем такого економіста, він не міг мати ілюзій щодо того, як, для чого і чому функціонує держава. Це дозволило йому правильно розставити пріоритети — і такими пріоритетами стали фінансова дисципліна та тверда валюта, тобто те, що найкраще природним шляхом утримує державу в рамках і, відтак, створює умови для економічного зростання. Не будемо також забувати, що німці пережили дві жахливі гіперінфляції — у 20-х роках та після Другої світової війни, що сильно підірвало їхню любов до проінфляційної політичної риторики.
Загалом, згодом практика ЄВС показала: з Бундесбанком немає жодних проблем, бо сам Бундесбанк і є проблемою. Усі подальші події в нашій історії пов’язані зі спробами звести роль цієї установи та її «неправильної» політики до мінімуму.
Варто сказати, що «мочити марку» почали самі німці. Так, канцлеру Колю приписується зловісна роль у цьому процесі — вважається, що він зрадив тверду марку, настоявши на пільговому обміні східних марок на західні під час возз’єднання Німеччини. Однак головним кроком на шляху до приборкання Бундесбанка стало введення євро.