Чи може статися Майдан у лібертаріанському суспільстві

Чи може статися Майдан у лібертаріанському суспільстві і як усе це може виглядати? Зрозуміло, що ніхто точно не знає, (і хвала богу) як саме буде влаштовано «лібертаріанське суспільство», але для простоти уявимо, що в деякому гіпотетичному суспільстві реалізувалися основні лібертаріанські принципи. Тобто, тут немає держави, «соціальні функції» виконують приватні підприємства, не існує «нічийної» (державної, суспільної, комунальної) власності і суди виходять з того, що агресія заборонена. Відразу стає зрозуміло, що масові протести проти «влади» втрачають сенс у зв’язку з її відсутністю. Проти кого тоді протестувати? Ну, наприклад, нікуди не подівся головний образ киберпанківських романів про страшне майбутнє — злобні і всемогутні корпорації. Ось вони хочуть зливати відходи в річку… стоп, у лібертаріанському суспільстві річка є чиєюсь власністю. Тепер так просто не влізеш. Навіть повітря не попсуєш, якщо можна довести, що забруднення шкодять твоїй власності — твоєму тілу.

Чим ще може провинитися корпорація? Припустимо, вона займається дискримінацією. Так, це цілком законно. Скажімо, власник деякої корпорації не продає своїх товарів білорусам. Ну не любить він їх, і все. Вчені в таємних лабораторіях корпорації винайшли прилад, що легко визначає білоруса. І якщо, скажімо, прийде білорус у крамницю, то йому відразу — вибачте, дозвольте, і виводять геть. Оскільки все навколо є приватною власністю, то корпорація не зобов’язана продавати свій товар усім підряд. А власник має право видалити будь-кого, хто йому не подобається, зі своєї території, так що все чесно, по-лібертаріанськи. Зрозуміло, що конкуренти вже пропонують спеціальні знижки для білорусів, але він, припустимо, не звертає на це уваги. Він з тих, хто «скупить усю землю», ну ви зрозуміли.

Оскільки будь-хто може вільно не любити білорусів, то точно так само інші люди, скажімо «потужне білоруське лобі», можуть цих білорусів, навпаки, любити і публічно вимагати від корпорації припинити дискримінацію. Виникає конфлікт. Ображені білоруси всім розповідають, який покидьок наш герой і його корпорація. Починають бойкот. Але ми ж пам’ятаємо, що він «скупив усю землю», і грошові збитки та зіпсована репутація йому до сраки. Бойкот не працює, ухвалюється рішення влаштувати майдан біля головного офісу, щоб було зручно кричати гасла і взагалі всячески показувати, хто не скаче. Припустимо, білорусам пощастило, і власник вулиці біля офісу корпорації погодився надати їм частину вулиці в оренду. Знову ж таки, запустить чи він їх на проїжджу частину — питання прибутків і збитків, оскільки дохід власника проїжджої частини виникає від того, що по ній їздять, а не стоять. Ну, припустимо, навіть перекрили проїжджу частину, може власник дороги сам, наприклад, виявився білорусом. Загалом, почався майдан. Одні стоять, а інші на них дивляться. Результат конфлікту залежить від того, чиї нерви не витримають або чия кишеня виявиться більшою. Корпорація може піти на поступки, підрахувавши реальні втрати. У майданівців можуть закінчитися гроші на оренду. Власник дороги може попросити майданівців звільнити його дорогу, коли закінчиться їхній контракт. Такові ймовірні сценарії конфлікту.

Але нас цікавлять ще «силові варіанти», такі улюблені народом. Що може бути тут? Тут можуть бути задіяні три охоронні агенції (три приватні поліції). Перша охороняє корпорацію. Друга — дорогу, тобто найнята власником вулиці, третя — найнята майданівцями для охорони порядку на масовому скупченні. Якщо наш герой — білорусоненависник вирішить «розігнати майдан», на захист майдану виступить агенція, найнята майданівцями. Поліція, з якою уклала контракт корпорація, навряд чи буде в цьому брати участь, оскільки репутація — головний капітал таких агенцій, а те, що вона буде робити — протиправне, тобто однозначно йде «в мінус» компанії. Майданівці у своєму праві, вони перебувають на власності, орендованій ними для заходу, так що вибачте, якось іншим разом. Але, припустимо, корпорація має свою власну агенцію, яка підкоряється безпосередньо босу, і бос дає команду на розгін. Зрозуміло, що кар’єра більшості охоронців його агенції на цьому закінчиться, але важливо інше — на боці майдану виступить і агенція власника дороги, оскільки тут явна агресія і спроба порушити контракт. Якщо спільних сил двох агенцій виявиться замало, вони легко отримають допомогу, оскільки, повторю, портфоліо в цьому бізнесі — найважливіше.

Аналогічна історія станеться в ситуації, якщо майданівці вирішать взяти офіс білорусоненависників штурмом. Тут уже буде агресія проти корпорації, з її боку все буде законно, і тепер вона отримає допомогу інших агенцій. І третя ситуація — якщо майданівці відмовляться піти у випадку припинення контракту з власником дороги, їх розжене його агенція, а агенція майданівців з дуже великою ймовірністю за них не вступиться. Тому, знаючи заздалегідь усі ці обставини, агенції максимально утримуватимуться від силових варіантів. «Тітушки» теж не працюють — їх ловитиме агенція майдану за підтримки агенції власника дороги та інших агенцій, і одразу відправлятиме до суду чи куди їх там відправлятимуть. Загалом, «масовий протест» — дивне явище для лібертаріанського суспільства, оскільки тут немає мас. Ніхто «нас» не «веде в Європу» (або в інші місця), ніхто не ухвалює жодних «законів», які «нас» ображають… єдине, що я зміг вигадати як привід для масового протесту — це дискримінація за ознакою «колективної сутності» — національності, релігії тощо, яка може образити людей, що ототожнюють себе з цією сутністю. Інших ідей у мене немає.