Однією з основних зручностей грошей є грошовий розрахунок. Він ведеться в абстрактних грошових одиницях, а не в одиницях грошового товару. Якщо вашими грошима є вівці, торговець може укласти угоду, не маючи найменшого поняття, про яких саме овець йдеться і звідки вони взагалі візьмуться. Однорідність грошового товару (мотики є більш однорідними, ніж вівці, золото — більш однорідним, ніж мотики, а біткойн — більш однорідним, ніж золото) є важливою конкурентною перевагою одних грошей перед іншими саме тому, що наближає одиниці грошового товару до абстрактних грошових одиниць, в яких ведеться розрахунок. Вам не потрібно витрачати окремі зусилля на те, щоб переконатися, що вівці, на які ви міняєте товар, живі, молоді, веселі, здорові та достатньо ситі.
Однак тут є одна гігантська «але». Колишні розписки на золото, які ми сьогодні використовуємо як гроші, так само однорідні, як біткойн (більшість із них існує просто у вигляді записів у банківських книгах). Вони максимально абстрактні та зручні для грошового розрахунку. Але вони є причиною величезних і непотрібних жертв, які приносимо ми всі. Чому? Чому за грошовою одиницею має бути грошовий товар, або, говорячи економічно, чому виробництво грошової одиниці має бути обумовлене таким самим вибором із наявних альтернатив і такою ж оцінкою прибутків і витрат, як і будь-якого іншого товару? Тому що тільки так можна вирішити питання «скільки має бути грошових одиниць» і «як швидко має змінюватися їхня кількість». Не існує іншого способу дізнатися, крім того, який уже реалізований людською практикою — віддати це рішення «ринку», тобто зробити його залежним від практики багатьох людей, які використовують грошовий товар як грошову одиницю. Коли товар перестане підходити на роль грошей, ринок замінить його на інший — і це відбудеться поступово та з мінімальними витратами.
До речі, майнінг — величезна перевага біткойна. Він «прив’язує» його до реальної економіки та людської діяльності.